Іван АНДРУСЯК

* * *

вітер
навздогад гортає
твоє волосся
так
як вогонь
сторінка за сторінкою
повільно пожирає
книгу

і мені тоді
дуже хочеться тебе
погладити
я навіть не боюся
обпекти пальці

боюся лишень
що в моїй долоні
залишиться дрібка
попелу

* * *

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.