Іван АНДРУСЯК

ТРОЯНДА ДЛЯ ПІНОЧЕТА

я не доріс до розмови про плаху
сервус озерам які прогоріли
пане диктаторе осінь це бахур
що відгризає душу від тіла

каплю диктує – плодяться зливи
крону диктує – корінь зів`ється
курва, народ наш безмежно щасливий
в парнокопитному ворку провидця

може в якомусь темнім провансі
кулю зліпити можуть по троє
ми ж пережили струси і транси
всі ми паскуди всі ми герої

нести на плечах маски козачі
можна хіба що крізь заборону
пане диктаторе осінь не плаче
 в пазусі осінь має корону

лузає сім`я плодить бацили
ходить по колу лається ямбом
я не приніс тобі славу і силу
тільки маленьку жовту троянду

хай тобі стане важче від неї
гордих жінок у холоднім палаці
вчити закону вчити ідеї
вчити важкої любовної праці

а коли ляже холод на груди
серед законів як серед глини
знайдуться коні знайдуться люди
та чи зліпити їх вистачить слини

***

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.