Іван АНДРУСЯК

* * *

слід на коліні — оздоба
слід у повітрі — листя
ліній твоїх ніоба
падає прямовисно

в пружну хвилину мурахи
н розриває а
не порахує бахур
вкраплених в синє ар-

-тикулів пікадора
вибулого на дні
лікеру тиша хвора
смерть віддає мені

жовте життя торочить
ниткою іудей
біла палата ночі
сплюснута до грудей

палець — вологий тренер
гнеться до губ стебло
нащо в чужім катрені
тремище відбуло

нащо воно збіліло
витекло відгуля…
…гладиш своє коліно
ніби воно немовля

***

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.