Іван АНДРУСЯК

* * *

і обезводнена цим житієм
духом сахари
каліґрафічно плетеш битлиєм
на марґіналі

пахне відлучена до корінця
ніч норовиста
і до грудей тобі нитка лиця
капле зумисно

і викорінена з патоки крил
з глиняних ножен
тихо спиває душа твоя пил
жертвоприношень

***

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.