Іван АНДРУСЯК

* * *

поволі — так дозволено було —
земля й вода мінялися місцями
і ти не знав оракули чи грами
тобі прогнозували западло

верстав як тать історію судин
мажорних крил розтрощене суцвіття
немовби залишаючись один
на ціле неголене підборіддя

викреслював закони вороття
в потребу жити як потребу прози
щоб деревіло в затінку життя
як струп академічної залози

щоб тільки зупинився і тоді
земля й вода мінялися місцями
на циркулі чужої мелодрами
накресленої ломом по воді

***

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.