Іван АНДРУСЯК

* * *

по інерції крик по інерції постріл з лука
хутірне зазимів’я перетяте полудою ґанку
і розпука як гроно як грижа як гра розпука
перед ранком життя опустошена перед ранком

де сідати навхрест в позолочений млин вечері
в ретушований простір обвислої горлом їжі
розривати потвору ковтаючи кожен череп
пересадкою шкіри тихцем вигрівати крижі

милий пасторе буднів зійди над горою злаку
понад казку ріллі костомахою сходить місяць
вибираю себе перед вибором за ознаку
вибираючи млин за живу пересадку місця

проступаю обманом крізь гори облізлим лисим
розпанахую мальви малиновим есперанто
по інерції марив лимарив леліяв мислив
і розлився живцем перемелений перед ранком

* * *

© Іван Андрусяк. Всі права застережені.