ДО НЕЇ

Прийди, сповита в чар пригаслих рут,
    Як день конати буде;
Прийди з устами, наче маків жмут,
    Відслони білі груди…

Вколиши душу звуком срібних струн,
    В вечірній чар привдійся,
Розжари грудь кривавим блиском лун
    Та й… з мрією розвійся!

***