Іван Франко
1856–1916

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ


  LAT


АБУ-КАСИМОВІ КАПЦІ (казка)
Антошкові П. (Азъ покой)
Апострофа
Ах, коб я був музикантом…
Багач
Багно гнилеє між країв Європи…
Безмежнеє поле в сніжному завою…
Беркут
Блаженний муж, що йде на суд неправих…
Був у нас мужик колись…
Бувають хвилі — серце мліє…
Було се три дні перед моїм шлюбом…
В альбом п[а]ні О.
В вагоні
В самоті, гризоті…
В село ходив. Душа щемить і досі…
В шинку
Вам страшно тої огняної хвилі…
Весно, ох, довго ж на тебе чекати!
Веснянії пісні…
Ворог батько, ворог мати…
Всюди нівечиться правда…
Гадки на межі
Галаган
Гей, розіллялось ти, руськеє горе…
Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш…
Говорить дурень в серці своїм…
Гімн
Гримить! Благодатна пора наступає…
Гриць Турчин
Гріє сонечко!
Де я не йду, що не почну…
Декадент
До моря сліз, під тиском пересудів…
Догорають поліна в печі…
Душа безсмертна! Жить віковічно їй!
Ей, думи золотії…
Епілог
Журавлі
З усіх солодких, любих слів…
Заким умре ще в серці творча сила…
Звірячий парламент (Уривок політичної байки)
Зелений явір, зелений явір…
Земле, моя всеплодющая мати…
Знов рік минув. Знов крок один вперед…
Зоні Юзичинській
І він явивсь мені. Не як мара рогата…
І знов рефлексії! Та цур же їм!
Ідеалісти
Ідилія
Каменярі
Коли почуєш, як в тиші нічній…
Коли часом в важкій задумі…
Колись в однім шановнім руськім домі…
Колись в сонетах Данте і Петрарка…
Конкістадори
Корженкові
Котляревський
Крик серед півночі в якімсь глухім околі…
Легенда про вічне життя
ЛИС МИКИТА (казка)
Максим Цюник
Маленький хутір серед лук і нив…
Мамо-природо!
Матінко моя ріднесенька!
Многонадійний
Мойсей (пролог до поеми)
Моєму читачеві
Моїй дружині
Моїй не моїй
Моя любов
Мій раю зелений…
Мійові елегії
Місяцю-князю!
Мчиться блискуча карета…
На Підгір'ї села невеселі…
На суді
Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!
Найгірше я людей боявсь тоді…
Не без але
Не боюсь я ні бога, ні біса…
Не бійтеся тюрми! (Сонет)
Не винен я тому, що сумно співаю…
Не все іще було, що може бути…
Не забудь, не забудь…
Не знаю, що мене до тебе тягне…
Не люди наші вороги…
Не минай з погордою…
Не можу забути!
Не надійся нічого"
Не покидай мене, пекучий болю…
Не схиляй своє личко прекрасне…
Невільники
Недовго жив я ще, лиш сорок літ…
Немає друга понад мудрість…
Нехай і так, що згину я…
Неясна для вас ця легенда…
Ночі безмірнії, ночі безсоннії…
Ні, вдуріти доведеться…
Ой ти, дівчино, з горіха зерня…
Ой ти, дубочку кучерявий…
Ой, що то в полі за димове?
Олі
Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє…
Осінній вітре, що могучим стоном…
Осторога
Ось панський двір! На згір'ї край села…
Отсе тая стежечка…
Отсей маленький інструмент…
Паде додолу листя з деревини…
Патріот
Перспектива
Перша вчителька
Плив гордо яструб в лазуровім морі…
По коверці пурпуровім…
Поезія
Поет мовить
Поете, тям, на шляху життьовому…
Покоїк і кухня, два вікна в партері…
Полудне…
Послухай, сину, що премудрість каже…
Підгір'я взимі
Пісне, моя ти підстрелена пташко…
Пісня будущини
Пісня і праця
Привид
Привіт тобі, мій друже вірний, гаю…
Притча про життя
Притча про красу
Притча про нерозум
Раз зійшлися ми случайно…
Розвивайся, лозо, борзо…
Рідне село
Святий Валентій (легенда)
Се дім плачу, і смутку, і зітхання…
Себе самого наперед…
Сидів пустинник біля свого скиту…
Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець…
Сипле, сипле, сипле сніг…
Смертельно ранений
Смерть убійці
Сонет
Сонети — се раби. У форми пута…
Співакові
Сідоглавому (“Ти, брате, любиш Русь…”)
Сійте більш
Сікстинська мадонна
Стара пісня
Строфи
Строфи
Стріли
Суне, суне чорна хмара…
Супокій
Сучасна пісня
Сучасна приказка
Так говорить стародавня повість…
Так, ти одна моя правдивая любов…
Твої очі, як те море…
Ти знов оживаєш, надіє!
Товаришам
Товаришам із тюрми
Три долі
Тричі мені являлася любов…
Тріолет (“І ти лукавила зо мною!..”)
Тюрмо народів, обручем сталеним…
Тяжко-важко вік свій коротати…
У долині село лежить…
У сні знайшов я дивную долину…
У сні мені явились дві богині…
У темну ніч я містом тихо брив…
Ужас на Русі"
Україна мовить
Хлібороб"
Ходить туга по голій горі…
Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…
Хто славу світу осягнув…
Хто тому шкодить, що йому…
Цехмістер Купер'ян
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чим пісня жива?
Човен
Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський…
Чого являєшся мені…
Чому не смієшся ніколи?
Чорте, демоне розлуки…
Шевченко і поклонники
Ще щебече у садочку соловій…
Що щастя? Се ж ілюзія…
Я буду жити, бо я хочу жити!
Я забув
Я згадую минулеє життя…
Я не жалуюсь на тебе, доле…
Я не кляв тебе, о зоре…
Я не лукавила з тобою…
Я не надіюсь нічого…
Я не тебе люблю, о ні…
Я хтів життю кінець зробить…
Як двоє любляться, а ждуть…
Як лампа розбита…
Як почуєш вночі край свойого вікна…
Як те залізо з силою дивною…
Якби знав я чари, що спиняють хмари…
Якби ти знав, як много важить слово…

LAT

Ex nihilo (Монолог атеїста)
N.N. (“Будь здорова, моя мила…”)
N.N. (“Виступаєш ти чемно, порядно…”)
Semper idemi
Semper tiro
Vivere memento!