Василь Симоненко
1935–1963

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ


#  


#

47-й рік (“Забулися давно образи, суперечки…”)

Баба Онися
Берег чекання
Берези, в снігу занімілі…
В букварях ти наряджена і заспідничена…
Вихвалять, і славити, й кричати…
Ви, що складали псалми і оди…
Вона прийшла
Ворон
Встає над нами сонце, як вставало…
Відповідь Сому
Герострат
Грудочка землі
Де зараз ви, кати мого народу?
Десь на горизонті хмара-хустка…
Дотліває холод мій у ватрі…
Дід уме
Древній, обікрадений народе!
Дума про щастя
Є в коханні і будні, і свята…
Жорна
З вікна
Закохана
Земле рідна! Мозок мій світліє…
Злодій
Казка про Дурила
Кирпатий баромет
Коли б тобі бажав я сліз, і муки…
Компаньйонка
Кривда (новела)
Курдському братові
Лебеді материнства
Лев ім'я змінив…
Леся Українка
Любов
Люсі
Маленьке – не смішне…
Маленькі сонця
Мандрівник
Межа
Ми думаєм про вас…
Минуле не вернуть…
Можна
Монархи
Море радості
Моя мова
Між думками зчинилися галас і бійка…
Нареченій
Нашої заслуги в тім не бачу…
Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…
Не вір мені
Не докорю ніколи і нікому…
Некролог кукурудзяному качанові…
Немає смерті. І не ждіть — не буде…
Ні перед ким не станеш спину гнути…
Ніби краплі жовті, в темну воду…
Ні, не вмерла Україна!
Нудний карнавал
Ой майнули білі коні…
Ошукана могила
Переспів з народної (“Гей, у лузі та й не перше літо…”)
Повернення
Поет
Поет і природа
Посвята
Пісня (“Що ярами глибокими…”)
Піч
Прирученим патріотам
Пророцтво 17-го року
Русь
Салюти миру
Світ який – мереживо казкове!
Скарга
Скільки хникають вже коханці…
Сниться мені невідома Італія…
Спади мені дощем на груди…
Старість
Стільки в тебе очей…
Суд
Сучасна лірика
Там, у степу, схрестилися дороги
Ти байдужа, як мертве місто…
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти йшла з села дорогою гнилою…
Ти не можеш мене покарати…
Тихіше, оратори балаганні!
Тиша
Тиша і грім
У вагоні
Україно, п'ю твої зіниці…
Українська мелодія
Український лев
Україні
Флегматично зима тротуаром поскрипує…
Хто у тому винен, я не знаю…
Хуліганська Іліада, або Посоромлення Гомера
Цар Плаксій та Лоскотон
Цвіла ромашка в полі на межі…
Чари ночі
Чорні від страждання мої ночі…
Ще один протест
Щоб знали як…
Я в світ прийшов не лише пити й їсти…
Я не бував за дальніми морями…
Я не люблю зими — вона така убога…
Я і в думці обняти тебе не посмію…
Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної…
Я тобі галантно не вклонюся…
Я юності не знав…
Я хочу буть несамовитим…
Якби поет…