Микола Вінграновський

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ


#  


#

1945-й кілометр — БА

Але було вже пізно мальвам…
Бабунин дощ
Безневинним жовтавим гроном…
Блакитно на душі… забув, коли мовчав…
Боюсь поворухнутись… тишина…
Будеш, мати, мене зимувати…
В Іллі на дачі лиє дощ…
В кукурудзинні з-за лиману…
В Орську
В ясновельможному тумані…
Вас так ніхто не любить. Я один…
Василю Земляку
Вві сні наш заєць знову задрімав…
Величальна колискова
Величальна молодої для молодого
Величальна молодій та молодому
Величальна народові
Вечірн
Вже все прощально. Я боюсь…
Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…
Вже неминуче буде сніг…
Вже ночі під листопадом ночують…
Вже сказано "ні" в одлетілому літі…
Ви чуєте? Ви чуєте — він спить!
Ви, як стежка, кохана…
Вогненна людина
Води із очерету хлюпавиця…
Вологий запах, запах паші…
Вона була задумлива, як сад…
Ворон
Встав я, — ранній птах…
Вставай, рибалко! Гаснуть метеори…
Вінок на березі юності (цикл сонетів)
Гайявата
Гоголю
Голубі сестри людей
Горить собі червоний глід в ярах…
Грім
Далекими світами…
Даленіє вечір в бабиному літі…
Двадцятий прелюд
Де дихає Байкал, де не встига повітря…
Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю?
Демон
День Перемоги
Десь є там яр у глибині полів…
Дерева
Димить стерня над синіми ярами…
Димів долинних вечорове стлище…
Дитиноньку мені носить…
До думи дума доруша…
До Золотих воріт ти ходиш. Не ходи…
До нас прийшов лелека…
До порога моєї землі…
До себе
Довго-довго давнє літо давніло…
Довженко
Дружиною мені приснились ви…
Дума про Британку
Душа наїлася, та бреше…
Елегія (“Відпахла липа, білим цвітом злита…”)
Елегія (“Зіходить ніч на витишений сад…”)
Елегія (“Літа жадань, літа сум'ять і знади!..”)
Елегія (“ОдійдЕ, і вишневі сади одійдУть…”)
Жоржина
За гай ступило сонце, і пішло…
За літом літо, літо літо лове…
За птахом піниться вода…
За селом на вечірній дорозі …
За селом, за посірілим тином…
Зазимую тут і залітую…
Затям собі на віки вічні…
Заходить сонце. Сніг іде…
Згорають очі слів, згорають слів повіки…
Золоті ворота
Зоряний прелюд
Зупинилась тиша тиха і незбудна…
І замалий, і неширокий…
І липи темна тінь, горіха тінь прозора…
І є народ…
І та весна, і ця весна…
І те, і те: як птах ранковий…
Іде кіт через лід…
Імператриця Варвара
Індустріальний сонет
Канни
Качки летять! Марієчко, — качки…
Квітень
Київ
Коли моя рука, то тиха, то лукава…
Коли починається ніч…
Коло тебенько я — дивись!
Котик, котик…
Кохана…
Кінотриптих
Крізь час, і простір…
Куди тобі, сонечко?
Лазить сонечко в травах…
Ластівко біля вікна…
Лошиця з дикими і гордими ногами…
Лошиця нюхає туман…
Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…
Літній ранок
Людина і ніч
Лягла зима, і білі солов'ї…
Мак і кіт
Марія
Мерані
Ми з нею проснулися з голубами…
Ми підійшли до скирти, і впізнала…
Мизатий хлопчик, як горобчик…
Минулося. І вже не треба…
Може бути, що мене не буде…
Молоденька хмаринка…
Моєму морю
Морської осені
Моя молитва
Моя осінь
Між очеретом зорі під Десною…
Мій день народження — це ти…
Мій Києве, гайда до неї…
На болоті
На вухо літу коник сюркотить…
На золотому столі
На лист, на сніг, на квіт, на тіні…
На могилі стояло сонце…
На міднім небі вечір прочорнів…
На синю синь води лягла від хмари тінь…
На рябому коні прилетіла весна…
Над гаєм грає птичий грай…
Над гаєм хмара руку простягає…
Над Чернівцями вороняччя…
Над чорнобривцями в саду…
Наїлися шпаки снігу…
Народе мій! Поки ще небо…
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…
Не маю зла до жодного народу…
Не починайся. Ні з очей…
Не чіпай наші сиві минулі тривоги!
Не руш мене. Я сам самую…
Новорічна заяча пісня
Новорічна колискова
Ні жінки, ні хати тієї нема…
Ніколи б не подумав, що ця хмара…
Ніч Івана Богуна
Озирнулись маки: що таке?
Оксана
Оксані
Осяяння
Пам'яті кінооператора Миколи Бикова
Передчуттям любові і добра…
Перепеленят перепелиці…
Перша колискова
По хвилях бачу, доле — до тогО!
Поблимало впівщастя — й будь здоров!
Повернення до Львова
Повернення Хікмета
Погасло на ніч світло, лиш Десна…
Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…
Позахолодало на ріллю…
Поснув сірий лід горою сніг…
Поснули — сплять оса з осиною…
Поїду з Києва. Важке, підтале серце…
Поїхали на Сквиру, на гриби…
Почапали каченята…
Півпуда бринзи і корзина перцю…
Під рябими кущами вухатими…
Пісня
Пісня про життя
Піч
Прадід
Прелюд
Прелюд землі
Прелюд № 13
Прилетіли гуси, сіли у воротях…
Прилетіли коні — ударили в скроні…
Присвячую Ніколозу Бараташвілі
Присвячую Олександру Довженкові
Приспало просо просеня…
Пристою коло тебе і візьму…
Прицокало, прибилось, притекло…
Пришерхла тиша — сіра миша…
Пророк
Прощалось літо. Тьмянів лист…
Ранковий сонет
Розкажу тобі я ще й про те…
Романс
Рябко, і дощ, і з вітром цвіт…
Саду
Сама собою річка ця тече…
Сеньйорито акаціє, добрий вечір…
Сестри білять яблуні в саду…
Серпень ліг під кущем смородини…
Серпнева елегія
Сива стомлена сутінь снігів…
Сидів і довго думав над собою…
Синичко, синичко…
Син
Синій сон у небесному морі…
Скажи мені, Дніпре…
Скіфська колискова
Слава художнику
Слово димаря
Сміятись вам, мовчати вами…
Снігами вітровінь поля відволочила…
Сон
Сонет
Спогад про війну
Сікстинська мадонна
Сільська поема
Станси
Стояла баба, руки склала…
Стояла в травах ніч, а трави пахли літом…
Стоять сухі кукурудзи…
Так треба. Повернень — доволі!
Танго — 1945
Темніє вечір, вівці і горби…
Ти звідки йдеш? Ти мова, чи ти хто?
Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади…
Ти схожа. Дві краплі води…
Ти, сивий лісе в сутіні прозорій…
То дощ, то сніг, то знову дощ…
Тополя
Тост
Тринадцять руж під вікнами цвіло…
Триптих
Тут, перед хатою, де я колись ходив…
У білім сні, у білім сні зимовім…
У ластівки — ластівенятко…
У лісі вже нічого не цвіте…
У лісі темно. В лісі ніч…
У синьому небі я висіяв ліс…
У срібне царство цвіркунів…
У хаті холодно. Твоїх духів лиш запах…
Уже тоді, оповесні, коли…
Український прелюд
Учителю, уже ми вдвох з тобою…
Учора ще я в цьому колі жив…
Фуга
Хліб
Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…
Ходімте в сад. Я покажу вам сад…
Цвітуть на білому хати…
Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…
Цієї ночі птах кричав…
Цю грозу не забуду ніколи…
Цю жінку я люблю. Така моя печаль…
Ця казка на білих лапах …
Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…
Червоною задумливою лінією…
Чорна райдуга
Щаслива пісня
Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило…
Ще під інеєм човен лежав без весла…
Що сама тоненька, як бриндуша…
Що робить сонце уночі…
Що хулою протята хвала?
Щока та тінь, та тінні очі…
Щуче
Юлії Іполитівні Солнцевій
Я дві пори в тобі люблю…
Я думаю, як і чиню…
Я скучив по тобі, де небо молоде…
Я сів не в той літак…
Я сьогодні не прийду додому…
Я тій сльозі сказав: не йди…
Як світле сниво, як плавба…
Як ішли Неквапи зиму зимувати