Юрій АНДРУХОВИЧ

ВЕЧЕРЯ В ШАБЛЕКОВТАЧА

Він має щось від різника або від самурая
Його ножі то попурі для джазових музик
Уста розкрито як врата все до мікрона грає
Важливо губи розтягти і зберегти язик

Дванадцять дуже гострих страв ножі стилети фінки
Гімнастика для щік зубів трахеї язика
Та тільки шабля над усе дивіться українки
Бо шабля зоряна межа для нього козака

Вона це промінь що гряде в його жертовне тіло
Ковтай ковтай ковтай її коли як не тепер
Повітря геть легеням зась і серце вниз осіло
А він порожній наче дух і чуйний мов сапер

Вона зникає в ньому вся наткнувшись на кишечник
Ми кричимо давай давай лякай своєю грою
Від наших вигуків і слів огидних недоречних
На ньому проступає біль і він стікає кров'ю

А ми дивилися на все волали біс і браво
Немов у цирку чи на з'їзді зрештою або
На кінофільмі де герой життя віддав за справу
Аж ружа крові процвіла крізь горло і жабо

***