ВРОДЖЕНА
Мені смердить твоя ганчірка, Доле!
Скільком ти втерла усмішку з лиця
Своїм носовиком в квіткове поле,
Чи кутиками свого комірця?
А я сміюсь від вуха аж до вуха,
Так істерично, просто до екзем.
Цей сміх мені самій обридло слухать.
Не бійсь мене. Я просто Гуінплен…
***
© Віра Балдинюк. Всі права застережені.