Віра БАЛДИНЮК

ТРАСА

Сіренька мишачість твоєї перспективи
У лійку цідить небо крадькома.
Некупані вже з місяць дикі сливи
Летять під ваготою до канав.
Таким є сум, що змусив здичавіти
Ці бульки синьо-теплої млоти.
Їм нікуди очей своїх подіти,
Коли під колесо біжать коти,
Подряпані вогнями автосвітла…
Рушаємо. Рубці горять від болю,
Де підшивали хмару до землі.
На латці хлопи ростять бараболю.
Рушаєм?.. Ні.

***

© Віра Балдинюк. Всі права застережені.