* * *
Павликуватий ставковий Равлик
Чухрає по світу рожевим пузцем.
Мудрий такий желатинний
кораблик,
Вухо середнє на спині — кільцем.
…Білохолодних ночей сонні плями
Вільно мазками лягають під вії.
В слухавці вічність тихо, піанно
Поговорити з кимось воліє.
Вже сорок день, як листи
злопотіли
Білими хмарками,
білими хмарками…
Хрестиків я наліпила по тілу
Філателістськими гострими
марками.
Равлику Павлику, висуни ріжки,
Вухо строкате над телесами.
Будь же ласкавий, підслухай
хоч трішки
Факс Міністерства
зв'язку з небесами.
***
© Віра Балдинюк. Всі права застережені.