* * *
Усе тепло, усі спекоти літа
Ти знаєш де?
Їх продають жінки сором’язливо
У кошиках (тужавий виноград).
Тепло — розтринькане намисто
Рудих мурах на тлі зела,
Також у грудях деяких дівчат,
Що сонце сотали сміливо,
На спинах у солдатиків червоно-чорних,
Що парувались заповзято;
Червневий жар
В порічках, і загалом в усіх компотах,
Зварених в обід,
Коли дратують запахом супи із вікон.
Тепло — у каменях доглянутого цвинтаря
(Хоча кому від того?…)
Тому якщо тобі так хочеться тепла —
Іди, торкайся…
***
© Віра Балдинюк. Всі права застережені.