Сидір БЕЛЬСЬКИЙ

* * *

Не плач, дитя моє кохане:
Привиддя злі – то тільки сни.
Твоя печаль, як сніг, розтане
Від перших подихів весни.

Душі радіти, а не скніти
Й тікати геть від боротьби:
Весна навколо – сонце, квіти…
Життя всеможнеє люби.

І труд. Бо в нім снага й натхнення,
Краса немеркнуча споруд.
Цим прагненням одне наймення –
Наш переможний творчий труд.

Твердіте ж крок. Плекай надію,
Не дай себе журбі німій.
І я душею порадію
З тобою разом, друже мій.

Червень року 1954.

Джерело: рукопис, наданий донькою поета Бельською Л.С.