…деякі тварини, особливо з родини котячих, під час злягання кусають одна одну за загривок.
Чим я зв’язаний? З чого був ланцюг, що ним скували вовка Фенриса? З шуму котячих кроків, з борід жінок, з коріння гір, з дихання риб, зі слини птахів…
* * *
Па де шат – падає сніг за вікном,
обгортає залиплі квартали.
Паперовий рушає паром
у цвяховані білим далі.
Губиш берег і нитка по нитці
розмотаєш спрокволу ранок,
ні для чого, впусту, задивившись
на брудні голубині рани.
Труться спинками – холод, нівроку,
обмерзають бузком дешевим.
І котячим хитає кроком
сніжна галера.
11.12.2000
© Анна Біла. Всі права застережені.