Володимир БІЛЯЇВ

РОЗЛУКА

Пишні квіти — білі мальви
Облітають рясноцвітом,
Ось розійдемося в даль ми,
Щоб не нудить більше світом.

От і мертва пустка хати,
От і люстра скло розбите…
О, як легко покохати,
Та як тяжко розлюбити!

***

© Володимир Біляїв. Всі права застережені.