СЕСТРІ СОФІЇ
(з нагоди 81-ї річниці)
Минає час, зістарілися ми —
ти вже давно сивоголова,
голубко-сестро…
А були ж дітьми!
Та все пішло немов полова
за вітром…
Тільки пам’ять зберегли
Про батька й матір незабутніх.
Очищеній від наклепу й хули,
У дні святкові і у будні
їх пам’яті ми віддаєм уклін,
за спокій душ молитву творим.
Із вічности й любови височин
їх бачимо духовним зором…
У день щасливий посеред сім’ї
на тебе радість хай повіє
і “Многоліттям” прозвучать мої
слова, голубонько Софіє.
***
© Володимир Біляїв. Всі права застережені.