*
Стою на березі баюри
Дивлюсь як мерехтить
Трапляючи в різку блакить
Прожектора
Невпинно
Мокрий сніг
(вірші-мов латки
до лахміть душі
Невпинно
мокрий сніг вірші)
Мотори
гирчать в далечині
мовчить блакить
прожектора
світлішають простори
змерзають ноги
сніг собі летить.
***
© Валерій Богуненко. Всі права застережені.