Богдана БОЙКО

* * *

Коли картопля блідне до крохмалю
І витрачає весь запас чуттів,
Я розумію, як тебе кохала,
Мій необірваний речетатив.
Що ж, виповзай, мій колорадський жук,
Поза межею міста йди до рук.

***