Богдана БОЙКО

* * *

На небі лежали лелеки,
Розкинувши тіло розкішне.
Сережка вдарялась об келих,
Дзвеніла щомиті різкіше:

Стань біля мене, постій,
Рідний, найкращий, коханий.
Хай у пісні моїй простій
Проростають твої тюльпани.

***