Богдана БОЙКО

ПІД ЗОРЕЮ ВІФЛЕЄМА

КАРТИНА 9

(Палац Ірода. З’являється Смерть).

СМЕРТЬ

Зарубаю тебе, зарубаю,
Лихий Іроде, царю проклятий!
І про пекло для тебе подбаю.
Це помстились тобі немовлята!

Матері немовляток ховають
По усьому юдейському краю
І ридають, ридають, ридають…
От за це я тебе покараю!

ІРОД

Воїни, піймайте Смерть,
Ви її зв’яжіть!

СМЕРТЬ

Ірод повен страхом вщерть,
Ірод хоче жить!

ІРОД

Ви візьміть під стражу смерть,
Косу відберіть!

СМЕРТЬ

От зчинилась круговерть:
Ірод хоче жить.

ІРОД

Буде Смерть мені служить!
Слуги, поможіть!

СМЕРТЬ

Чорте-брате, йди сюди,
Ірод знахабнів!

ІРОД

Не було мені біди
Впродовж царських днів!

(З’являється Чорт).

ЧОРТ

Стільки душ ти на інший світ вирядив,
А од Смерті боронишся, Іроде?
Не діждешся рятунку чи милості!
Наша кара – в ім’я справедливості!
Матері побиваються з відчаю!
Смерте, вдар, я твій вирок засвідчую!

(Смерть вдаряє Ірода косою. Чорт тягне Ірода в пекло).

СМЕРТЬ І ЧОРТ

Царя в пекло берем за порядком ми!
Ірод проклятий людства нащадками.

ЯНГОЛИ (хор у фіналі)

Вже минуло дві тисячі літ,
Як у яслах Ісус народився.
Коли янголів стався політ,
Знов дитиною світ обновився.

Уві сні світ наш бачить дитя,
І не зна його погляд утоми.
Він прокинеться знов до життя,
Мовби років дві тисячі тому.

Щастям сповниться радісний дім,
І дитина, і батько, і мати.
Тож по-доброму, люди, живім,
Щоб солодким був сон немовляти

***