* * *
Ой, болить-болить серце й голівонька.
В очах — сиво.
Припаду до води, пожаліюся,
Ковтну сили.
Нахилюся, крикну: “Чом, водо святая,
Береги точиш?”
Біжить-співа, каже: “Моря шукаю,
Любити хочу”
Гляну — в глибині — роги й ратиці.
Отакої!
А я до неї — шукать святості
І спокою.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.