Марина БРАЦИЛО

РІЗДВЯНІ ЗАМАЛЬОВКИ

І.

Пригадалася казка стара.
Серце тепло й стривожено стислось:
Так багато забутих прикрас
На ялинці смішного дитинства…

Так буває — надходить Різдво.
Забуваються біль і образи…
З давним другом святкуємо вдвох
Новорічну засніжену казку:

Сніг і сміх…Мов нема самоти,
Хоч тихенько насвистує вітер,
Що порвався старий серпантин
І улюблену кульку розбито

***

© Марина Брацило. Всі права застережені.