Марина БРАЦИЛО

* * *

Завивання мiж сосен:
У останнього вовка
Серце падає в осiнь,
Наче в листя пожовкле.

В бетоновану еру
Вiн у зрубанiм гаю
До останнiх артерiй
Осiнь передчуває.

Серце падає в листя
На узлiсся приватне.
Це б вчепитися в мiсяць
I виттям врятуватись

Вiд червоного мулу,
вiд розмоклої глини…
Диким вишкiром дуло
Огризається в спину

В трави — мордою, лобом…
Сплять прив’яленi квiти,
Мов квитки на автобус,
Що прямує до лiта.

***

© Марина Брацило. Всі права застережені.