* * *
Кара за перший злочин,
Кара за перший грiх —
Весноприсвятнi очi
Кольору злої зорi,
Тої, що впала i згасла,
Жодних не сповнивши мрiй.
Дiти жорстокого часу,
Ми смiємося вгорi —
Переливаєм зневiру
З келиха неба у нiч,
Доки свiтанок сiрий
Дим подарує стернi,
Щоб припинити пожежу
(Де та прекрасна мара?)
Попiл мандрує в безмежжя
З поля, де впала зоря.
Там вже нiчого не вродить —
Нi для людей, нi для нас.
В небо не вирвуться сходи,
В землю не прийде весна.
Будуть чорнiти пророчо
Груди землi старi —
Кара за перший злочин,
Кара за Євин грiх.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.