* * *
Те, що летять мої вуста
У пісню легко і крилато —
Іще не знак. Іще не та —
За божевілля — тиха плата.
Те, що цілую і палю
Вогнем усіх пожеж на світі —
Іще не знак, а спів жалю,
Прозорим усміхом прикритий.
Чекай! Дивись: я вже пишу
Єдиний знак в долоні світу —
Я, може, й пісню задушу,
Аби тебе не розбудити.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.