* * *
Є в коханні “проти” і “за”,
Плагіат і обличчя митця.
Проведи мене на вокзал
І чекати пообіцяй —
Не ікону в світанку свічок,
Не невпинений сміх течії,
А маленьку дівчинку, що
Пам’ятає слова твої.
А коли принесуть вітри
В хмарах перші дощі весняні, —
На вокзалі мене зустрінь
І скажи, що віриш мені.
Хай облуда чужих казань
Не заступить мого лиця.
Проведи мене на вокзал
І чекати пообіцяй.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.