* * *
Білий сніг у рожевій долоні —
Мов кохання в твоєму серці:
Спершу — чисте, холодне і сонне,
Потім — тепле і вбите у герці.
Біла цнота — його минуле —
В каламуть, обертаючись, тане.
Поміж пальців судинами вулиць
Витікає твоє кохання —
Результат фатального збігу
Дивовижних обставин згубних.
Я подібна до цього снігу —
Не торкайся долонями, любий!
Хай між нами лишається відстань.
Невеличка: бодай півтону.
Білий сніг нерозшуканим свідком
Помирає в твоїй долоні.
***
© Марина Брацило. Всі права застережені.