Марина БРАЦИЛО

МАЙЖЕ ЗА ЕКЗЮПЕРІ

Рипіння старого колодязя:
Вода наближається. Чуєш? —
У ніч відпливають туї
На синій хитливій лодії.

Під зойки покинутих крапель
Вода наближається. Губи
Шепочуть осанну зрубу.
Імла на пухнастих лапах

Виходить у світ вколисаний.
Вода наближається. Знаєш,
Чим встелений шлях до раю?
Червоним осиковим листям.

Змія у піску причаєна.
Вода наближається. Співом
Колодязь зітхає сиво —
Рипучого голосу таїнство.

І — зоряний сміх крізь завісу
Небесної синьої сажі!..
І виє приручений Княжич
На місяць — подобу Лиса.

***

© Марина Брацило. Всі права застережені.