Надія ЧОРНОМОРЕЦЬ
* * *
Післямова до прогнозу погоди
на зиму 1997-1998р.
Щось перегрілось в дальнім океані —
І на довічних обширах води
Клубочаться, звиваючись, вітри.
І що за сили і куди їх манять?
Зненацька випірне столітня пам’ять:
Жахна зима — морози і сніги.
Синоптики вишукують сліди
І абриси викреслюють останні.
Перестороги світу — не вщухають
І одіж замерзаючим збирають —
Вже до подібних дійств в спільноті звикли.
Але вітри, на щастя, непостійні,
Шляхи собі шукають самостійні,
Знесилились — і по дорозі зникли.
***
© Надія Чорноморець. Всі права застережені.