Надія ЧОРНОМОРЕЦЬ

* * *

Нехай це буде так — а чом би й ні?
Ви в капелюсі — на баскім коні —
Я біля брами — кольору юрби.

Вам місяць вповні, золотистий день,
Вітань мільйони і вінки пісень
У полум’янім сполосі доби.

Ширяли Ви у часу на крилі.
І все було, чого душа жадала,
Стихійний надмір дійсність сповивала,
Не зупиняйтеся! Ви — королем — в сідлі.

Ви — зоряно — на оксамитнім тлі.
І усмішка — шипшинно — розквітала.
Моя хустинка — лебедем злітала
І розтавала у жовтневій млі…

***

© Надія Чорноморець. Всі права застережені.