* * *
Хоч на стіні вчорашньої турботи
Лишився ти незграбним силуетом,
Я тобі рідна по якимсь законам,
Я тобі рівна на якимсь прикметам.
Втомились очі бачити в прозрінні,
Втомилася душа від передбачень.
Коли на небі вповні місяць сяє,
На ньому я чомусь твій профіль бачу.
***
© Наталя Чибісова. Всі права застережені.