Наталя ЧИБІСОВА

* * *

Я стільки раз питала пустоту.
Я стільки раз у темряву кричала.
Я, майже, тайну осягала ту,
але все марно — пустота мовчала.

І спокою моїй душі нема.
Бо, хто ти є насправді, я не знаю.
Я думаю — чи зникне тінь твоя,
коли отретє півень заспіває.

***

© Наталя Чибісова. Всі права застережені.