Тарас ДЕВДЮК

ВІТКА ПРОСТОРУ

Доле, зірви мене! Віткою простору
загороди мені шлях у країну

Іван Андрусяк

Може й кров з молоком, але відра — порожні.
В піст якось не помітно ранкових читур
Наші долі прямі, як дорога на Рожнів.
Та чи ту ти дорогу не вибрав, чи ту?

Починай і люби. Всю країну. Як звичай.
Вірші будуть про протяг і набриднуть про стяг.
Вірші будуть про шлях. Ти здивований: тричі
вітку простору хтось надломив і — простяг…

16 січня 1994
с. Вербовець, Косівщина

Джерело: Видавництво "Смолоскип".