Тарас ДЕВДЮК

СКЛАСТИ СТІГ

присвячено тим, хто хоч раз був
на вершечку

вітри зірвуть дахи вітрів старих відтак і
коса знайде гаддя а камінь обмине
на вчора вже тепер не вистачить мене
бо нині всі стоги похилені на млаки

а там де ми толочили краї
де всю траву наврочили на себе
за пластом пласт ми ближчали до неба
з-під наших ніг втікали солов’ї

ми всі пройшли ті кола

 та між нами

лишилися правдивими лиш ті
у кого груди в ранньому житті
почеркані до крові остривами

***

Джерело: Видавництво "Смолоскип".