ЧОМУСЬ…
Засохло в горлі.
Пекло добиває…
I навіть кров стає чомусь піском,
Та не стогну, а щиро посміхаюсь —
Вже бився хтось,
здається, з вітряком.
Мені ж, напевне,
випало з ночами,
Якi стократ реальніші за дні…
***
© Олександр Довбуш. Всі права застережені.