ДІАЛОГ
Т.С.
— Написати рядок?
Написати на пам’ять?
Не хочу.
Хай злітають ці дні
Незжовтілим навічно у став.
І світи Ваші ноги
і ночі… Примарно лоскочуть —
Серед ницих, нічого не вартих застав.
О.Д.
— Імпровіз — це життя?
Це життя… А, можливо, розлука…
Жовте — вічно моє,
Але є в нім краплина небес.
Ти безмежжя хотів.
І безсмертя, що звалося б — Мука,
Я ж хотіла б тобі
Свого марева… з іменем — БЕЗ…
***
© Олександр Довбуш. Всі права застережені.