* * *
Між кольорами тінь –
холодна, чорна…
І в тіні тій
свого нема нічого:
вона є деревом, і квіткою,
й будинком,
й стовпом, і павутинкою –
всім одночасно, та нічим насправді,
бо все залежить,
як повіє вітер,
з якого боку хмара буде й сонце…
А кошеня
старається спіймати
ту тінь й дивується намарно,
коли остання, наче хитра миша,
собі втікає по землі кудись…
***
© Надія Дичка. Всі права застережені.