* * *
Торкнуся заповітної мети —
Кришталика — сніжиночки — крижинки, —
За мною запорошені стежинки
І — спалені — до спогадів мости.
Завією завіяні сліди.
І пам’ять про минуле забуває.
Торкнуся — і крижиночки немає,
І на долоні — крапелька води.
І спалахне, й засяє з висоти
Уже нова крижиночка. І знову,
Не вірячи ні досвіду, ні слову,
Торкнуся заповітної мети.
1969 р., Чернівці
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.