ЗВУКИ НА ТЕМУ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА
Маленький
вечір без обличчя;
ти сидиш
між двома свічниками
й свічею, яка не горить.
Ти думаєш про обличчя
прийдешнє,
вітер несе дим
над червоними
трикутними дахами.
Ти обіймаєш глечик,
повний далеких років,
а не того, що в ньому,
ти обіймаєш далеку блідість
знайомого обличчя.
Возом, запряженим волами,
вони везли твоїх батьків
до місця, яке не місце,
за останнім шабатом.
Танець хасидів у небі —
там не говорять,
там німіють слова,
там лежати не тісно.
Ти падеш на Боже
обличчя,
замкнений у морозі —
ти п’єш чорне молоко,
ти п’єш його зранку,
ти п’єш його надвечір,
ти п’єш, допоки
не заніміє
жага твого серця.
***
© Переклад Мойсея Фішбейна. Всі права застережені.