Наталка ФУРСА

* * *

У людського життя — смак гріха:
він лише видається солодким,
але більше — кислить і гірчить…
Вже під ранок зоря вичаха.
Пристрасть тішить цілунком коротким.
Бог, що зветься Любов’ю, мовчить.

Нетерплячість жіноча — лиха:
Єва яблуко рвала — зелене.
І не спіло воно на губах
Та — спадав ореол жениха,
і — сотала оскому щоденність,
намиваючи злобу і страх…

І — розверзлися Божі уста!
І сказав Він, нарешті, відверто,
що не той Єва плід узяла…

Але гріх наш добив — і Христа:
губка, дана йому перед смертю,
мабуть, з яблучним оцтом була…

***

© Наталка Фурса. Всі права застережені.