МУЗИКА
Коли музика будить в тобі
Ненароком загублений спогад,
Ти ховаєш стривожений погляд
У байдужій строкатій юрбі.
І тамуєш поквапну ходу,
І гадаєш: чим серце зігріте,
Може залишок давнього літа
Я у ньому сьогодні знайду?
І пригадуєш, скільки годин,
Скільки днів затамованим чаром
Та мелодія в серці звучала,
Але ж ти був тоді не один.
Бо ще осінь не стала в журбі,
Опустивши долоні в листопад,
Бо не став іще спогадом спогад,
Той, що музика будить в тобі.
1980 р.
© Олексій Ганзенко. Всі права застережені.