Олексій ГАНЗЕНКО

* * *

До мене Бог і Ти, одразу
Прийшли. Упав я вам до ніг,
І сумнів кинув, як заразу,
І сум і сон свій за поріг.

Та Ти мене хотіла всього
І я, знеможений, коривсь,
Але не забував про Бога, —
Я милувався і моливсь.

І Ти пішла. Твою дорогу
Прокляв, не бачачи вини.
Але не стало в мене й Бога.
Лишились тернії й терни.

І знов ходжу я нехрещений,
І над хрещеними сміюсь.
Прости мене і я , прощений,
Змилуюсь, змилуюсь, змолюсь.

1993 р.

© Олексій Ганзенко. Всі права застережені.