Ольга ГЕРМАНОВА

МАНДРУЄ НІЧ

Мандрує ніч, неначе чорна кішка,
Пронизує гарячий подих днів.
Життя не вічне. Зачекай ще трішки,
Не покидай його без зайвих слів.

Ти бачив мої сни, бентежив мрії,
Розрізав очі сонячним промінням,
Ходив до мене стежками надії,
Закидав серденько дрібним камінням.

Думок твоїх колекцію збираю,
Без зброї у руках іду до бою,
Коли тебе немає – я співаю,
Коли ти є – роблюся мовчазною.

Вода з твоїх очей тече, як з крану,
Твоє кохання – запорука щастя,
Твоє життя нагадує оману.
Не дав Господь мені туди попасти…

***