Ольга ГЕРМАНОВА

* * *

Невиправданий спокій
І неприйнятний сум —
Одна — на сотні років,
Сама — крізь безліч дум.

Невигаданих міфів
Невимушений крах.
До тебе — стільки рифів! —
З тобою на вустах…

***