Ольга ГЕРМАНОВА

ЛЯЛЬКОВИЙ СВІТ

Заплутавшись у власних снах, пручаються плебеї,
Прикривши наготу сердець уламками трофеїв,
А переможці бавляться і сіпають мотузки,
В альтернативі покарань із квітів рвуть пелюстки.

За вишуканістю тортур щоденного розп’яття
Спроквола душі гомонять відтінками сум’яття.
Від сліз пухнаті подушки бруківкою твердіють.
Напохваті у почуттів про інтелект не мріють.

За швидкоплинністю життя миттєвості змертвіння
Рахують дні до небуття, чекають воскресіння.
Удари долі скошують опозиційні лави
І плазувати змушують на тлі дурної слави.

Ми – втомлені мандрівники суспільного плацкарту,
Здешевлюємо цінності і ставимо на карту.
Зворушливі, проникливі поети та поетки…
Ляльковий світ. Нечесна гра, де ми – маріонетки.

***