Ольга ГЕРМАНОВА

ПОТОЙБІЧНІСТЬ

Душа, нанизана на спис
І поневолена тобою,
Дощем невиплаканих сліз
Впаде над сплячою добою.

У повенях нескреслих криг,
Де кожен день – скоріше вічність,
Я не втонула. Ти не встиг
Збагнути слово “потойбічність”.

Від безпідставних поривань –
До незагоєної рани…
Ти був найбільшим із кохань,
Та чи найліпшим із коханих?..

***

© Ольга Германова. Всі права застережені.