Ольга ГЕРМАНОВА

ЦИФЕРБЛАТ

Шукаю дорогу, дороги нема,
В душі назавжди оселилась зима.
Іду під колеса зустрічних машин,
І сльози стікають з продавлених шин.

Втрачаю перелік безсонних ночей,
Кислоти течуть із пожовклих очей.
Всі дати сплелися в один циферблат,
І ними керує небесний магнат.

В іржаві фантазії лине життя:
З турбот – у байдужість, з вини – в каяття.
Мій простір – чотири стіни та вікно,
І вже не врятує ніяке вино.

***